Про УКРЛІТ.ORG

мюрид

МЮРИ́Д, а, ч., іст. Послушник найвищого мусульманського наставника (шейха або імама). Мюриди-послушники зобов’язані були беззаперечно коритись своєму вищому наставникові — імаму (Іст. СРСР, II, 1957, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 836.

вгору