МУШТРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Займатися муштрою (у 1 знач.). Розказує [Оксана], і де була, і що бачила, і з якою дівкою говорила, і як солдати муштрувались (Кв.-Осн., 11,1956,431); Нагодовані, обуті І кайданами окуті, Муштруються [москалі]… (Шевч., І, 1951, 245); У величезному дворі казарми кілька сотень (а всього в полку понад тисячу чоловік) муштрувалися з гвинтівками (Головко, II, 1957, 450).
2. перен., фам. Наряджатися, причепурюватися. Настя знов ускочила в залу й муштрувалась перед дзеркалом: притулювала до лиця накуплені стрічки, начіплювала їх на голову, зав’язувала ними шию (Н.-.Чев., III, 1956, 215).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 835.