МУСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Вовтузитися (у 2 знач.). Чумарка на Якові була застебнута на гаплички, і хлоп’я довго мусувалося, поки одстебнуло її (Мирний, І, 1954, 278).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 831.

Мусува́тися, су́юся, єшся, гл. Возиться. Я й додому почав уже повертати, а він одно мусувався і панькався біля своєї кобили. Харьк. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 456.