МУРАХОЇ́Д, а, ч. Ссавець тропічної Америки, що живиться переважно мурашками й термітами. Лише в цій області [Неотропічпій] поширені такі представники ряду неповнозубих.., як панцирники, мурахоїди та лінивці (Посібник з зоогеогр., 1956, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 828.