МУРА́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до мура́вка¹. І склоню я головоньку На зелену муравоньку (Фр., XIII, 1954, 152).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 828.