МУРА́ВИСТИЙ, а, е. Який заріс муравою. На муравистому дворі дорога гладенька та чисто прометена — просто котись до загратованого низенького ганку (Вовчок, Вибр., 1937, 166).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 827.