МУ́ЛКО, присудк. сл. Про наявність мулу де-небудь. [Рибалка:] Пішла [арфа] на дно? Шкода! Дарма шукати, — не доберешся дна, пут мулко дуже (Л. Укр., II, 1951, 155).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 825.