МУЛА́ТИ, ів, мн. (одн. мула́т, а, ч.; мула́тка, и, ж.). Нащадки від шлюбу білих із неграми. Понад половину усього населення [Латинської Америки] становлять індійці.., близько1/5 негри і мулати (помісь негрів з білими), білого населення європейського походження 25 — 30% (Ек. геогр. заруб, країн, 1956, 274); Одягнений у діри й лати, Спітнілий, темний, як земля, Ти усміхаєшся, мулате. Прибульцям хтозна-відкіля (Рильський, III, 1961, 291); *У порівн. Степова вишка,.. на ній босий чубатий хлопець.. і смаглява, як мулатка, дівчина (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 824.