МУЗИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до му́зика. Нехай гляне Редька в дірку. Переверне долю гірку Догори хвостом, І музиченьку почує, Потанцює, пожартує з товстим Будяком (Гл., Вибр., 1951, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 823.