Про УКРЛІТ.ORG

музикант

МУЗИКА́НТ, а, ч. Той, хто грає на якомусь інструменті. Я ціп продала, Пішла, музиканта наняла [найняла] (Чуб., V, 1874, 679); Нікельовані труби хоч і більші за музикантів, але звуки вилітають голосні й бадьорі (Панч, В дорозі, 1959, 270); * У порівн. Будь вільний в своїй пісні, як музикант, що вважає тільки на серйозну критику (Л. Укр., V, 1956, 261).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 823.

вгору