МУЗИКА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що музи́чний 2, 3. Була [Оксана] вражлива [вразлива], честолюбива і дуже музикальна (Коб., І, 1956, 249); Можна багато писати про художню принадність першої великої удачі Гончара ["Прапороносців"] — .. про лаконічну й точну, мальовничу й музикальну мову письменника, що переливається різними стилістичними барвами (Про багатство л-ри, 1959. 176).

Музика́льний слух — те саме, що Музи́чний слух (див. музи́чний).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 823.