МУЗЕЄЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець із музеєзнавства. Перше ніж приступити до будівництва музеїв просто неба, словацькі етнографи й музеєзнавці провели величезну науково-дослідну роботу (Нар. тв. та етн., 4, 1968, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 822.