МУ́ЖІВ, жева, жеве, заст. Прикм. до муж 2; належний мужеві. В тій хвилі Анеля кинулася до мужевих ніг (Фр., VI, 1951, 475).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 821.