МУЖИКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., заст. Властивість за знач. мужикува́тий. Мужикуватість його здавалась природною (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, II, 1952, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 821.