МРІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. мрі́йний¹. В Настусі дуже зарані розвилась уява та мрійність (Н.-Лев., IV, 1956, 229); Ладигін з дитинства відзначався спокійною поведінкою, надзвичайною чутливістю та мрійністю (Ткач, Крута хвиля, 1954, 81).

2. рідко. Те саме, що мрі́яння. Тепер тілько почала Целя розуміти цілий душевний стан своєї приятельки в останніх часах, ..напади дивної якоїсь мрійності, якої у неї давніше не бувало (Фр., II, 1950, 318); Мрія тісно пов’язана з оптимізмом, зміцнює оптимізм, сприяє рухові суспільства вперед, якщо це, звичайно, не пустопорожня мрійність і споглядальність, а активна творча мрія, яка має реальну основу (Ком. Укр., 5, 1966, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 816.