МРІ́ЙЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мрі́йли́вий. Мрійливість його натури призвела до зухвальства (Чаб., Тече вода.., 1961, 140).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 816.