МРЯ́КОВИНА, и, ж., розм. Те саме, що імла́; туман. Посіріле, лахмате від мряковини небо навалилося на землю (Вільде, Повнол. діти, 1960, 391).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 817.