МРИЧ, і, ж., діал. Туман, імла. Як її [Марічку] побачить [Василь] — дивиться на неї, мов крізь непрозору мрич (Круш., Буденний хліб.., 1960, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 816.