МО́ШКА, и, ж. Дрібна двокрила комаха, схожа на мушку. А вона [птиця] наловить мошок, — Плиг на гілочку рясну (Віл., Пташ. голоси, 1956, 5).
МОШКА́, и, ж. Збірн. до мо́шка. Павуки снували павутиння, комарі дзижчали, мошка хмарами носилась (Мирний, IV, 1955, 11); Дзижчить мошка над скошеними травами (Хотк., II, 1966, 341); Зима там [за Сибіром] довга, а літо коротке. І мошки багато (Кочура, Зол. грамота, 1960, 522).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 815.