МОЧІ́ННЯ, я, ́. Дія за знач. мочи́ти 2. Її [корову] купили восени на все, що зібрав батько в полі, заробила мати на мочінні та тіпанні конопель, приніс Антон (Рудь, Гомін.., 1959, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 815.