Про УКРЛІТ.ORG

моцуватися

МОЦУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм.

1. 3 великим зусиллям робити щось; силкуватися. Дивиться [Олекса], як то хлопці моцуються коло смереки, а вона стоїть (Хотк., Довбуш, 1965, 375); Чоловік моцувався з вантажем.

2. Боротися, мірятися силою. Він [Юра] вився, як в’юн по горі, завертаючи хмару, моцувався із нею (Коцюб., II, 1955, 341).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 814.

вгору