МОЦА́Р, я́, ч., розм., рідко. Те саме, що сила́ч. * У порівн. Воюючи з гранітом, як моцар. Трощить він скелю за один удар (Бажан, II, 1947, 236).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 814.