МОХОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до мох. Він сів на вершку гори, на м’який моховий килим (Фр., III, 1950, 400); Бризкало до пояса з-під мохової купини (Хотк., II, 1966, 277); // Який поріс мохом. Мохові болота утворюються поза річковими долинами (Курс заг. геол., 1947, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 814.

Мохови́й, а, е. Моховой. мохова́ вода́. Болотная, тинистая вода. Ном. № 744.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 450.