МОТОРНЕ́НЬКО. Присл. до моторне́нький. Підкралась [лисичка] до вікна тихенько, вхопила пиріжок моторненько та й подалась (Укр.. казки, легенди.., 1957, 29); Вони [ноги] в мене бідовенькі: моторненько плигали по коліна в снігу (Ковінька, Кутя.., 1960, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 812.