Мотили́ця, ці, ж.

1) Болѣзнь: овечій вертежъ. См. Метелиця.

2) Вощинная моль. Та й сього року мотилиці багато: котрий ні відкриєш вулій, в кожнім найдеш. Уман. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 448.