МОТИ́В, у, ч.

1. Підстава, привід для якої-небудь дії, вчинку; причина. Він вишукав собі нове помешкання.. Начко прийняв цю відомість мовчки, як тяжкий, але заслужений удар, не питав брата про мотиви цього кроку (Фр., VI, 1951, 248); Не можна зрозуміти людину, пояснити особливості її світогляду, мотиви її вчинків, не вивчивши суспільно-історичних умов, у яких цій людині доводиться діяти (Ком. Укр., 4, 1966, 50).

2. муз. Найменша ритмічна одиниця мелодії, що складається з двох-трьох звуків, об’єднаних логічним наголосом. Речитатив супроводять здебільшого довгі або короткі акорди, а часом і виразні, відповідно ритмізовані фрази та мотиви в оркестрі (Осн.. диригуй., 1960, 129); Урочисто грав духовий оркестр. У найскладніших звукових сплавах, у зіткненні мотивів, мідних сурм, голосів, литавр і нових пісень народжувалась народна героїчна симфонія (Довж., І, 1958, 93); // Мелодія, наспів. Веселий мотив вальса розлився по просторій світлиці (Н.-Лев., IV, 1956, 91); Вона [хореографічна картина "Запоріжці"] починається й закінчується мотивом народної пісні "Засвистали козаченьки" (Мист., 6, 1958, 18).

3. Тема або ідея твору мистецтва. З того, як художник трактує свої мотиви, можна пізнати його душу (Коцюб., II, 1955, 433); В 1871-1875 рр. і пізніше.. з’являється ряд статей і рецензій Драгоманова, одним з головних мотивів яких була оборона національного достоїнства українського народу (Укр. літ. критика, 1959, 196); В народній ліриці нашій бачимо ми раз у раз все більш глибокі соціальні мотиви (Рильський, III, 1956,157).

4. Зразок, характерна особливість (малюнка, зображення тощо). Як сипле що або вирізує [гуцул], — кладе туди сто орнаментів, сто мотивів, сто барв (Хотк., II, 1966, 68); Орнаментальні мотиви тканини мають вигляд зірок, восьмикутників, геометризованих розеток, квітів та ін. (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 102); Мотиви різьби [на коморах] є класично народними й типовими для дерева (Дерев. зодч. Укр., 1949, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 810.