МОСЯ́ЖНИЙ, а, е, рідко. Прикм. до мося́ж; латунний. Мосяжне виробництво; // Зробл. з мосяжу. Він видобув із свойого мішка велику дерев’яну орендарську люльку в мосяжній окові (Фр., III, 1950, 221); Широкий у півстану ремінь.. бляхою мосяжною ціткованою [цяткованою] побитий (Хотк., II, 1966, 51); Обійняв його [хлопця] опришок. Дарував мосяжну зброю (Шер., Дорога.., 1957, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 809.