МОСКІ́ТИ, ів, мн. (одн. москі́т, а, ч.). Дрібні двокрилі кровоссальні комахи, поширені в тропічному та субтропічному поясах земної кулі. На постіль надівають од москітів велику сітку, і добре спиться, бо не душно і ніщо не кусає (Коцюб., III, 1956, 327); Цяткою сів у кутку темний від крові москіт (Зеров, Вибр., 1966, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 808.