МОСКО́ВКА, и, ж., заст. Дружина москаля. Раз він зустрів Настю. Чоловіка її взято у москалі, і вона лишилась московкою (Коцюб., І, 1955, 26); Недалечка від Омелькової хати жила чорнявенька, бистроока, молоденька московка, вдова Одарка (Л. Янов., І, 1959, 307).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 808.

Моско́вка, ки, ж.

1) Великороссіянка.

2) Жена солдата, солдатка.

3) Сортъ мережки. Ум. Моско́вочка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 447.