МОСКА́ЛЬ, я́, ч., заст.

1. Вояк, солдат. Баба-повитуха в чистій сорочці.. командувала молодицями, неначе генерал москалями (Н.-Лев., III, 1956, 109); Нема нікого, тільки москалі на варті (Коцюб., III, 1956, 350); Не було ні хвилини, щоб Яків не допікав матері, чого вона вдруге заміж пішла й нащо вона його в москалі запроторила (Григ., Вибр., 1959, 140).

2. Росіянин. — Всяке ледащо норовить, як би козака в грязь затоптати. — Не діждуть вони сього, невірнії душі! — каже Шрам.. — Отже, щоб не діждали, батьку, так треба нам з москалем за руки держатись (П. Куліш, Вибр., 1969, 94); Говорять [галичани-емігранти] увесь час по-російськи, але з таким "акцентами, що навіть не москалям "вуха в’януть" (Л. Укр., V, 1956, 362).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 808.

Моска́ль, ля́, м.

1) Великороссъ. Москаль ликом в’язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ном. № 849. Підпускати, підвозити москаля́. Лгать, надувать, обманывать. Не слухайте, батьки, сього ледащиці: підвезе він вам москаля!. Не москаля я вам підвіз, а роблю все по правді. К. ЧР. 376.

2) Солдатъ. Пан постановив оддати Миколу в москалі. Левиц. І.

3) Сортъ льна, сѣмя котораго не вылущивается само собой. Полт.

4) Сортъ чесноку. Вас. 204.

5) Насѣк. Pyrrhocoris apterus. Вх. Пч. І. 7. Ум. Москалик, москаличок, москальчик. Роскажіть лиш, дядечку-москаличку, які дива ви бачили. О. 1862. V. 29. Ув. Москалюга. К. Дз. 79.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 447.

моска́ль (зменшене, також іро­нічне — моска́лик) —

1) стара на­зва вояка, солдата. Пан постановив оддати Миколу в москалі (І. Нечуй-Левицький);

2) (ж. моска́лька) стара народна назва росіянина (росіянки), згодом зневживло-іронічна. Москаль ликом в’язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде (М. Но­мис); Не слухала Катерина Ні бать­ка, ні неньки, Полюбила москалика, Як знало серденько (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 377.