МОРФІ́Н, у, ч. Алкалоїд опію, що використовується як наркотичний болезаспокійливий і снотворний засіб.

Вирощують його [мак снотворний] для одержання широко застосовуваних у медицині алкалоїдів: морфіну, кодеїну, нарцеїну й папаверину (Колг. енп.. І, 1956, 697); Морфін — дуже сильна отрута, яка, однак, використовується як болезаспокійливий, снотворний засіб (Наука.., 7, 1964, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 806.