Про УКРЛІТ.ORG

морфій

МО́РФІЙ, ю, ч. Те саме, що морфі́н. Тепер моя нога в "нормальному" стані, т. є. болить, але честь знає, спати дає без морфію (Л. Укр., V, 1956, 187); — Я дав їй морфію, і вона спить, — промовив лікар і вийшов з кімнати (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 251).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 806.

вгору