МОРО́ЗЯНИЙ, а, е. Те саме, що моро́зний. Як будуть морозяні зими, то це дерево вклякне (Сл. Гр.); Над селом у морозяному повітрі народжуються чарівні звуки (Ю. Янов., II, 1954, 223); // Пов’язаний з дією морозу. Розглядаючи морозяні візерунки на вікні, поет заявляв: Де на природу йде людина в бій, там навіть лід на втіху квітне їй (Рильський, III, 1956, 317); // Який промерз. Вулиця рипіла морозяним снігом (Епік, Тв., 1958, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 805.