МОРО́ЗИВНИК, а, ч. Той, хто робить або продає морозиво. Одного разу Саїд здалеку звернув увагу на лоток морозивника (Ле, Міжгір’я, 1953, 303); Нашому кращому морозивникові.. було присвоєно звання майстра першого класу (Рад. Укр., 1. VI 1967, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 804.