МОРИМУ́ХА, и, ж., діал. Мухомор. На середині села біля моста стоїть церква з бляшаною, червоно помальованою банею, що виглядає, як червона шапка мори-мухи на білім стовбурі (Фр., VIII, 1952, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 803.

Мориму́ха, хи, ж. Раст. мухоморъ, Amarita muscarica. Вх. Лем. 436.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 445.