МОРЕ́ЛЯ, і, ж.
1. Сорт абрикоси з дрібними плодами. В цвіту гойдаються морелі Під дзвін трудящої бджоли (Стельмах, Шляхи.., 1948, 131).
2. Плід цього дерева. Балабушиха розсилала наймичок в садки сусідніх панів та селян за гіркими черешнями, за агрусом, вишнями-лутовками, морелями (Н.-Лев., III, 1956, 223); Лунали окрики перекупців [перекупників], що продавали вчасні вишні й морелі (Фр., II, 1950, 322).
3. Сорт вишні. За характером плодів сорти вишень поділяють на такі групи: морелі (гріоти) — м’якоть і сік мають темне забарвлення (Сад. і ягідн., 1957, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 802.