МОРДОБІ́Й, бою, ч., вульг. Биття по обличчю. — За мордобій мені й досі соромно.. Пробач, Володько (Руд., Вітер.., 1958, 396); — Тепер уже нема тієї сваволі й мордобою (Кол., Терен.., 1959, 200). ’

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 801.