МОНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Робити монтаж чого-небудь. — Ти її [машину].. монтуй, ти її обслугуй [обслуговуй], а вона попсується (Фр., VIII, 1952, 399); Щоб прискорити роботу, монтували блоки конструкцій на землі і потужним краном установлювали всю споруду на належне місце (Ткач, Плем’я.., 1961, 59); Коли ми монтуємо фільм, уже якийсь, хоча ще й не написаний, дикторський текст складається в нашій уяві (Довж., III, 1960, 222).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 798.