МОНТА́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до монта́жник. Батько одразу пішов на роботу, потягнув за собою й Ольгу, навчив її бути монтажницею (Кучер, Трудна любов, 1960, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 798.