МОНЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до моне́та 1. Монетна форма; // Пов’язаний із карбуванням монет. Винайдена ним [Б. С. Якобі] гальванопластика знайшла широке застосування в друкарській і монетній справі (Наука.., 2, 1959, 63).

∆ Монетний двір див. двір¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 795.