МОНЕ́ТКА, , ж. Зменш.-пестл. до моне́та 1. Дмитро Іванович порився в своїх кишенях, дістав дві монетки по двадцять копійок і передав хлопчикам (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 795.