МОНА́ШКА, и, ж.

1. Жін. до мона́х 1, 2. Ганна, одягнена майже в усе чорне, нагадує монашку (Собко, П’єси, 1958, 27).

2. Нічний метелик родини хвилянкових, у якого передні крила білі з чорними зубчастими поперечними смугами, а задні — сірі; гусениця його — шкідник лісу.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 794.