МОНАРХІ́СТ, а, ч. Прибічник монархізму.. дика впертість самодержавства, гігантський прогрес громадянської війни, безвихідність того становища, в яке завели Росію монархісти, стали пробивати найбільш косні голови (Ленін, 9, 1949, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 794.