МОМЕНТА́ЛЬНО. Присл. до момента́льний; умить, дуже швидко. — Моментально я опинився на кілька метрів позаду шаланди (Ю. Янов., II, 1958, 66); Шофер моментально увімкнув мотор (Смолич, II, 1958, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 793.