МОЛІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до молільник. — Кому я після смерті капітал здам?.. У монастир, чи що, все віддати? .. Тобі залишити? Молільниця з тебе, — ти [жінко], і в храмі стоячи, про кулеб’яки думаєш (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 302).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 785.