Про УКРЛІТ.ORG

молочко

МОЛОЧКО́, а́, с.

1. Пестл. до молоко́, [1-а молодиця (до дітей):] Ондечки й хата наша.. Прийдем додому, здоїмо коровку, дам вам молочка (Крон., І, 1958, 483); — На тобі перепічку гаряченьку, з молочком із’їж (Горд., II, 1959, 24).

2. Особливий вид корму личинок бджіл, який є продуктом виділення залоз робочих бджіл. Маточна личинка [бджоли] весь час одержує від годувальниць те гостре, з кислуватим присмаком молочко, яким у перші три дні життя живляться всі без винятку личинки (Бджоли, 1955, 40).

3. Чоловіче сім’я в риб. У риб з цілком зрілими статевими продуктами при легкому натискуванні на черевце.. виділяється ікра чи молочко (Навч.-досл. робота.., 1956, 38); Ікру і молочко використовують для паштетів і форшмаку (Технол. пригот. їжі, 1957, 40).

4. Речовина, якою наливається зерно злакових під час достигання колосся. Остап перший примітив: вже молочко є, жито почне красуватися (Горд., II, 1959, 322); Не затверділо ще зерно, ледве молочко затужавіло, воском взялося, але їсти вже можна (Цюпа, Три явори, 1958, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 792.

Молочко́, ка́, с.

1) Ум. отъ молоко.

2) Женское сѣмя пчелъ. У п’ятку матка кладе молочко, а поверх його трутні кладуть назілки. Лебед. у.

3) Мужское сѣмя рыбъ.

4) Раст. Lactuca scariola L.

5) — котяче. Раст. = Молоко песяче. Вх. Пч. І. 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 443.

вгору