МОЛОТА́РКА, и, ж. Машина для обмолочування сільськогосподарських культур. День і ніч гудуть у степу молотарки, мчать потоком вантажні автомобілі (Літ. газ., З.УІІ 1950, 1); Гуде й гупає молотарка — молотять електрикою (Ю. Янов., II, 1954, 236).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 790.

Молота́рка, ки и молотарня, ні, ж. Молотилка, молотильная машина. Зміев. у. Камен. у. Цього року багато понаймалось людей до молотарні. Васильк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 442.