МОЛОДЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що моложа́вий. Ця її усмішка, її молодяве й свіже обличчя заперечували, що їй понад п’ятдесят років (Крот., Сини.., 1948, 86); На порозі стояв Ігнатій Романюк, сивоголовий чоловік непевного віку, молодявий, ставний (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 789.