МОЛОДЦЯ́, присудк, сл., розм. Те саме, що молоде́ць 3. — Комсомольці.. просять дозволу перевірити рудоуправу… — Здорово! — промурмотів Титан. — Їй-бо, молодця! Це все Чемерис їх накручує (Досв., Вибр., 1959, 326); Село в захопленні.. гулом ревло: — Молодця, Казанок! От тобі й "сірячок-мужичок!" (Крот., Сини.., 1948, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 788.