МОЛОДУ́ХА, и, ж., діал. Молодиця. Ой дайте нам стільця.., щоб сіла молодуха (Сл. Гр.); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати, веліла оселитися в них (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 788.

Молоду́ха, хи, ж. = Молода. Ой дайте нам стільця, дайте нам ще й гребінця, дайте ще й кожуха, щоб сіла молодуха. Грин. III. 508.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 442.